Аналіз заднього відшарування скловидного тіла та ускладнень з використанням великої бази даних ретинологів

Аналіз заднього відшарування скловидного тіла та ускладнень з використанням великої бази даних ретинологів

Мета дослідження

Вивчити частоту ускладнень після заднього відшарування скловидного тіла (ЗВСТ) протягом тривалого періоду спостереження та виявити специфічні для пацієнта чинники, пов’язані з підвищеною частотою ускладнень.

Дизайн

Багатоцентрове ретроспективне обсерваційне дослідження.

Учасники дослідження

Очі з гострим заднім відшаруванням скловидного тіла в період з 2015 по 2019 рік були ідентифіковані за допомогою бази даних VestrumHealth.

Методи

У цьому багатоцентровому ретроспективному обсерваційному дослідженні оцінювали 9635 пацієнтів з гострим заднім відшаруванням скловидного тіла у період з 2015 по 2019 рік. Дані були отримані з використанням бази даних VestrumHealth, що складається з деідентифікованих даних 65 вітреоретинальних практик і 316 індивідуальних лікарів у міських, сільських та приміських умовах. Інституційна наглядова рада / етичний комітет Медичного центру Університету Rush постановив, що для цього дослідження не потрібен дозвіл.

Ускладнення (крововилив у склоподібне тіло, розрив сітківки та відшарування сітківки) оцінювали після гострого заднього відшарування скловидного тіла при його виникненні й протягом 6-місячного періоду спостереження.

Основні показники результату

Частота ускладнень протягом 6-місячного періоду спостереження після заднього відшарування скловидного тіла та ймовірність ускладнень за чинниками, специфічними для пацієнта.

Результати

Всього було включено 9635 очей.

Наше дослідження включало 5743 жінки, 3880 чоловіків, 3990 факічних очей, 2225 псевдофакічних очей і 1252 ока із задокументованою решітчастою/периферичною дегенерацією сітківки. Серед псевдофакічних очей у 1296 було діагностовано псевдофакію у межах 3 місяців до заднього відшарування скловидного тіла та у 925 – псевдофакію > 3 місяців до заднього відшарування скловидного тіла. Середній вік на момент встановлення діагнозу становив 63 роки та 61 рік.

Частота будь-яких ускладнень становила 25,0%, ізольованих крововиливів у склоподібне тіло – 13,1%, розривів сітківки без відшарування – 16,0%, відшарування сітківки – 4,2%. Більшість ускладнень було виявлено під час госпіталізації, але 8,0% ізольованих крововиливів у склоподібне тіло, 19,2% розривів сітківки без відшарування та 25,8% відшарувань сітківки були вперше виявлені протягом 6-місячного періоду спостереження. Чоловіки мали вірогідно вищу частоту будь-яких ускладнень, ніж жінки (30,0% проти 21,7%, P < 0,001), а також розривів сітківки й відшарувань сітківки як під час госпіталізації, так і протягом 6-місячного спостереження. Пацієнти з псевдофакією мали вірогідно вищі показники відстроченого відшарування сітківки, ніж факічні очі (відношення шансів 1,85 [1,13, 3,04], P = 0,01). Серед очей з решітчастою/периферичною дегенерацією сітківки 44,2% мали будь-які ускладнення під час клінічного перебігу. Наявність розриву сітківки на сусідньому оці та відшарування сітківки на сусідньому оці асоціювалася зі значним збільшенням частоти виникнення будь-якого ускладнення у будь-який момент часу (розрив сітківки: P < 0,0001; відшарування сітківки: P = 0,02), а також кожного окремого ускладнення протягом 6-місячного періоду спостереження. Серед очей з крововиливом у склоподібне тіло при первинному обстеженні 42,0% мали одночасний або відстрочений розрив сітківки, а 10,5% – одночасне або відстрочене відшарування сітківки.

Обговорення

Оскільки 25,0% гострих симптоматичних задніх відшарувань скловидного тіла ускладнюються крововиливом у склоподібне тіло, розривом сітківки або відшаруванням сітківки при первинному обстеженні або протягом 6 місяців після встановлення діагнозу, відшарування заднього скловидного тіла становлять значний ризик ретинальних ускладнень. Повідомляється, що від 30% до 50% симптоматичних розривів сітківки, найчастіше підковоподібної форми, прогресують до відшарування сітківки, 8,19 і лише 5% пролікованих розривів сітківки прогресують до відшарування сітківки.

Висновки

Клінічно значна частина ускладнень, пов`язаних з заднім відшаруванням  скловидного тіла, виявляється пізно, що вимагає тривалого спостереження, особливо в групах високого ризику, таких як чоловіки, псевдофакічні очі, очі з решітчастою/периферичною дегенерацією сітківки, а також очі з розривами сітківки або відшаруванням сітківки в анамнезі в сусідньому оці.