Системні побічні явища серед пацієнтів з діабетом, які отримували інтравітреальні анти-VEGF ін’єкції

Системні побічні явища серед пацієнтів з діабетом, які отримували інтравітреальні анти-VEGF ін’єкції

Опубліковано в Eye Care

Повідомлення

Аналіз даних бази даних охорони здоров’я у справах ветеранів показав, що у великій популяції осіб з діабетом 2 типу 27,5% мали діабетичну ретинопатію, а 0,8% отримували ін’єкції анти-VEGF. Протягом 5-річного періоду ймовірність розвитку системних ускладнень (гострого інфаркту міокарда, серцево-судинних захворювань і захворювань нирок) була вищою у пацієнтів, які отримували анти-VEGF лікування, ніж у групі без лікування. Літній вік, вживання тютюну та небіле походження також були визначені як чинники ризику розвитку системних побічних явищ.

Хоча необхідні додаткові дослідження, автори припускають, що для пацієнтів із високим ризиком розвитку ускладнень слід розглянути інше лікування, ніж анти-VEGF ін’єкції.

–  Кетлін Ф. Фрімен, OD, FAAO

 

Зафар і співавтори повідомили про ретроспективне, популяційне дослідження системних побічних ефектів (СПЕ) після інтравітреальної анти-VEGF терапії у пацієнтів з діабетичною ретинопатією. У неофіційних випадках часто повідомляють про зв’язок інтравітреальної анти-VEGF терапії з СПЕ. Однак цей зв’язок не був встановлений у попередніх клінічних дослідженнях, оскільки ці дослідження не мали належної потужності для виявлення відмінностей у ризику незвичних системних побічних ефектів. Поточне дослідження подолало цей недолік попередніх досліджень завдяки використанню великого розміру вибірки на основі набору даних із питань охорони здоров’я ветеранів США, що фіксує високу поширеність діабету серед ветеранів, і даних тривалішого клінічного спостереження цієї групи пацієнтів.

Актуальність

Антиваскулярний ендотеліальний чинник росту (VEGF) зараз є основою лікування діабетичної ретинопатії (ДР). Попри його ефективність, дані про системну безпеку залишаються непереконливими, особливо у групах пацієнтів високого ризику.

Мета

Дослідити системну безпеку інтравітреальних анти-VEGF агентів у пацієнтів з діабетом.

Дизайн дослідження

Це був ретроспективний популяційний аналіз даних Корпоративного сховища та масштабної бази даних пацієнтів управління у справах охорони здоров’я ветеранів США. Були виявлені всі пацієнти віком від 18 років із діабетом 2 типу, які відвідували будь-який заклад охорони здоров’я у справах ветеранів у США з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року. Потім були відстежені дані про випадки системних побічних ефектів серед цієї когорти пацієнтів з 1 січня 2013 р. до 31 грудня 2017 р. Були враховані всі особи з діабетом, які отримували та не отримували ін’єкції анти-VEGF. Пацієнти з системними побічними явищами в анамнезі й ті, хто отримали інтравітреальну ін’єкцію між 1 січня 2011 року та 31 грудня 2012 року, були виключені. Аналіз даних проводився з жовтня 2019 року по березень 2023 року.

Результати

Загалом було включено 1 731 782 пацієнтів (середній [SD] вік 63,8 [12,3] років; 1 656 589 [95,7 %] чоловіків) з діабетом 2 типу. Діабетична ретинопатія була присутня у 476 013 (27,5%), а 14 022 (0,8%) отримали анти-VEGF ін’єкції.

Із загальної кількості пацієнтів із діабетом 2 типу у 321 940 (18,6%) між 2013 і 2017 роками розвинулися системні побічні явища.

5-річна кумулятивна частота будь-яких системних побічних явищ становила 37,0% (5187 / 14 022) у групі ін’єкцій проти 18,4% (316 753 / 1 717 760) у групі без ін’єкцій (P < 0,001).

Анти-VEGF ін’єкції були незалежно пов’язані з вищою ймовірністю розвитку будь-якої системної побічної події (співвідношення шансів 1,8; 95% ДІ 1,7-1,9) при контролі віку, раси, статі, етнічного походження, вживання тютюну, тяжкості діабетичної ретинопатії, Deyo – індексу коморбідності Чарлсона, середнього рівня гемоглобіну A1c, загальної кількості ін’єкцій і використання статинів.

Висновок

У цьому дослідженні інтравітреальні анти-VEGF ін’єкції були незалежно у пацієнтів з діабетом пов’язані з вищою ймовірністю розвитку системних побічних ефектів.