Варіабельність і відсутність консенсусу у веденні пацієнтів з неоваскулярною глаукомою

Автори: Кіреєв Володимир Вікторович (адаптований переклад) - лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, фахівець медичного центру «АЙЛАЗ», досвід роботи – понад 25 років
Інші публікації цього автора
Сассані Джозеф В. – доктор медицини





Інші публікації цього автора

Варіабельність і відсутність консенсусу у веденні пацієнтів з неоваскулярною глаукомою

Джерело: Graefe's Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology 

Опубліковано в Eye Care

Журнал Scan / Research

Повідомлення

У цьому систематичному огляді та метааналізі автори проаналізували результати лікування 14 рандомізованих клінічних досліджень, що оцінювали ефективність втручань у лікуванні пацієнтів з неоваскулярною глаукомою (НВГ). У деяких дослідженнях використання анти-VEGF ін’єкцій асоціювалося зі значно нижчим внутрішньоочним тиском (ВОТ) порівняно з плацебо. Імплантація дренажного імплантату Baerveldt призвела до значного зниження ВОТ через 6 місяців порівняно з трабекулектомією (P = 0,03). Крім того, додавання анти-VEGF терапії до панретинальної фотокоагуляції та шунтування клапаном Ахмеда при глаукомі не було пов’язане зі значним покращенням результатів. Важливо відзначити, що упередженість викликала серйозне занепокоєння в більшості досліджень, та існує очевидна відсутність консенсусних рекомендацій щодо лікування НВГ.

НВГ є потенційно руйнівним очним станом, якому не вистачає консенсусних протоколів його курації, й в майбутньому може бути корисним для більших, спрямованих досліджень.

– Захарі Бергман, MD, MPH

Автори провели огляд літератури з метою «узагальнення результатів рандомізованих контрольних досліджень (РКД), що порівнюють втручання для лікування неоваскулярної глаукоми та їхню ефективність і безпеку». Вони дійшли такого висновку: їхні «результати свідчать про те, що сучасні стратегії лікування потребують більш ефективних РКД з довгостроковим спостереженням, щоб встановити оптимальні методи лікування та дієві результати для цих пацієнтів». Проте автори заявили, що «основою лікування залишається панретинальна фотокоагуляція та ін’єкції анти-VEGF агентів, але ці методи лікування мають різний ступінь успіху. Хірургічне втручання часто потрібне у випадках, коли медичне лікування не дозволяє адекватно контролювати внутрішньоочний тиск». Зокрема, автори вважають, що «комбінація анти-VEGF і процедури на основі шунтування була б корисною для пацієнтів, які потребують хірургічного втручання, з циклодіодною терапією, що використовується як альтернативний допоміжний засіб, демонструючи хороше зниження внутрішньоочного тиску (не без ризиків і ускладнень, що загрожують зору). Більш пізні літературні свідчення про використання хірургічних мікрошунтів у лікуванні вторинної глаукоми показали багатонадійні результати». Таким чином, клініцисти можуть отримати деякі корисні стратегії лікування з цієї взагалі негативної статті.

Мета

Неоваскулярна глаукома (НВГ) характеризується неоваскуляризацією кута, а отже, підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ). Це призводить до прогресивної нейропатії зорового нерва та втрати гостроти зору. Лікування спрямоване на зниження ВОТ, щоб запобігти пошкодженню зорового нерва. Було завершено систематичний огляд із узагальненням результатів рандомізованих контрольних досліджень (РКД), у яких порівнювали втручання для лікування НВГ та їхню ефективність і безпеку.

Методи

Дані були отримані з Web of Science, Embase і Medline після 1 січня 2000 року. Основними показниками результату були середнє ВОТ під час спостереження та відсоток успіху. Вторинні результати включали середню кількість препаратів, що знижують ВОТ, і загальну кількість ускладнень. Проведено метааналіз порівняльних досліджень за допомогою Revman (версія 5.4).

Результати

У двох дослідженнях, у яких порівнювали клапан глаукоми Ахмеда (AGV) + панретинальну фотокоагуляцію (PRP) і AGV + PRP + інтравітреальний бевацизумаб (IVB), не було різниці в середньому ВОТ або шансах на успіх у метааналізі. З 4 досліджень, що вивчали використання антиваскулярного ендотеліального чинника росту (анти-VEGF), одне дослідження показало нижчий середній ВОТ через 1 (p = 0,002) і 3 місяці (p = 0,033) для IVB порівняно з фіктивною ін’єкцією. У 2 дослідженнях використання трансклерального діодного лазера (TDL) не дало значущих результатів. У 4 дослідженнях, присвячених трабекулектомії (trab), нижчий середній ВОТ через 6 (p = 0,001), 9 (p = 0,01), 12 (p = 0,02) і 18 місяців (p = 0,004) був у випадку застосування інтравітреального ранібізумабу. (IVR) + PRP + віско-трабекулектомія проти IVR + PRP + trab, і значно нижчий середній ВОТ, були присутні у групі застосування Baerveldt проти trab через 6 місяців (p = 0,03). У 2 дослідженнях, у яких вивчали АГВ, спостерігалося нижче середнє ВОТ через 1 місяць (p = 0,01) у групі АГВ + тріамцинолон (ТЦА). Ризик систематичної помилки був низьким для 4 досліджень, високим для 4 досліджень і 6 досліджень викликали деякі занепокоєння.

Висновок

Це перший метааналіз РКД у лікуванні неоваскулярної глаукоми. Відсутність високоякісних доказів сприяє відсутності консенсусу в управлінні НВГ. Наші результати свідчать про те, що сучасні стратегії лікування потребують більш вагомих РКД із довгостроковим спостереженням, щоб встановити оптимальні методи лікування та дієві результати для цих пацієнтів.

«АЙЛАЗ» використовує у випадках неоваскулярної глаукоми діодний лазер і введення авастіну. Завжди слідкуємо за станом кута передньої камери, та на перших етапах неоваскуляризації, ще при відкритому куті, добре себе зарекомендувала панретинальна лазерна коагуляція. Але частіше ми стикаємося з пацієнтами, у котрих кут вже, на жаль, закритий.

Коментарі

Завантаження...