Виявлення та лікування глаукоми у пацієнтів з короткозорістю

Виявлення та лікування глаукоми у пацієнтів з короткозорістю

Мільйони людей у всьому світі хворіють на глаукому, причому, за оцінками, 80 мільйонів уражені цією хворобою.

Ще одним захворюванням, яке розповсюджується, є короткозорість. З початку 21 століття рівень захворюваності тривожно зростав семимильними кроками – приблизно на 6% на десятиліття. Дослідження показують, що захворюваність зросла з 22% у 2000 році до 33% у 2020. До 2050 року прогнозується рівень захворюваності на рівні 52%.

На жаль, глаукома та короткозорість йдуть рука об руку. Міопія є чинником ризику для розвитку глаукоми. Метааналіз 11 популяційних досліджень показав, що у пацієнтів з короткозорістю вдвічі збільшується ризик розвитку глаукоми. Застереження тут полягає в тому, що ці 2 захворювання може бути важко диференціювати, – було зазначено на 26-му щорічному симпозіумі з глаукоми.

Висока короткозорість здатна представляти заплутану картину, оскільки ми можемо бачити нормальні показники внутрішньоочного тиску, але аномальні результати ОСТ і шару нервових волокон сітківки, що знаходяться за межами норми.

Морфологія зорового нерва та поля зору

При обох захворюваннях вигляд зорових нервів може бути схожим. Пацієнти з високим ступенем короткозорості мають характерне осьове подовження та нахил нерва, що може виглядати, як глаукома. Картина може бути заплутаною, якщо внутрішньоочний тиск залишається в межах норми.

Глаукома характеризується збільшенням екскавації, асиметрією, втратою шару нервових волокон, видовженням вертикальних розмірів екскавації, крововиливами біля диска зорового нерва, перипапілярною атрофією та назальним зміщенням судинного пучка.

Водночас і короткозорість характеризується великим диском, збільшеним вертикальним діаметром екскавації, скроневим нахилом, перипапілярною атрофією та зменшенням шару нервових волокон.

Дефекти поля зору при короткозорості можуть включати збільшену сліпу пляму, носову сходинку в 15,6%, дугоподібну та парацентральну скотоми у 35,5% і 2 8,1% відповідно.

Дугоподібні скотоми можуть відповідати потоншенню шару нервових волокон у верхньому та нижньому полюсах, тому оптична когерентна томографія сітківки в цьому випадку може не бути корисною.

Важливі питання лікування

Перед лікарями виникає питання про те, коли починати лікування у пацієнта з підозрою на глаукому та супутньою короткозорістю.

Лікарям потрібно оцінювати чинники ризику кожного пацієнта. До них відноситься сімейна історія, наявність раніше епізодів підвищеного внутрішньоочного тиску, тонкої рогівки та низького артеріального тиску.

Наступним етапом в оцінці є виявлення прогресування у цих пацієнтів.

Однак, розглядаючи лікування, дослідники радять уникати фільтраційних операцій.

Друге питання, що виникає, стосується лікування короткозорості як стратегії профілактики глаукоми. Дані нещодавнього дослідження показали, що при збільшенні міопії на 1 діоптрію поширеність відкритокутової глаукоми зростає на 20%.

Зіткнувшись з диференціюванням глаукоми та короткозорості, дослідники підсумували свої міркування:

1. структурно-функціональні дефекти короткозорих очей важко відрізнити від глаукоматозних дефектів;
2. дефекти поля зору та ОКТ-зображення можуть бути не корисними для диференціації двох захворювань;
3. пацієнтів слід контролювати на предмет прогресування;
4. особливо важливим є аналіз чинників ризику пацієнта.

Лікарі повинні стежити за пацієнтами на предмет прогресування та схилятися до лікування при наявності чинників ризику, таких як вік, сімейний анамнез, тонка рогівка, підвищений внутрішньоочний тиск і низький артеріальний тиск.

Коментарі

Завантаження...