Випадок: лікування птозу від ін’єкції ботулотоксину

Випадок: лікування птозу від ін’єкції ботулотоксину

Джерело: https://www.optometrytimes.com/view/case-treating-ptosis-from-botulinum-toxin-injection

У жінки 35 років через 4 дні після ін’єкції ботулотоксину типу А з’явився птоз правої повіки.

Дослідники з клініки Derma в Рійхаді, Саудівська Аравія, повідомили про випадок виникнення птозу в правому оці ока після ін’єкції ботулотоксину (ботокс, Allergan). Лікування птозу полягало в нанесенні на повіку антиглаукоматозного препарату.

Птоз верхньої повіки є найпоширенішим ускладненням лікування ботулотоксином зморшок глабеллярного (міжбровного) комплексу.

У цих випадках ботулотоксин дифундує через орбітальну перегородку та вражає верхню частину м’яза, що піднімає повіку.

Зазвичай цей стан лікується α-адренергічними краплями, такими як 0,5% офтальмологічного розчину апраклонідину (йопідін 0,5%, Novartis), що спричиняє скорочення м’яза Мюллера та підйом верхньої повіки приблизно на 1-2 міліметри.

Альтернативним препаратом є α2-адреноміметик – місцевий гель бримонідин тартрат (Mirvaso, Galderma Laboratories, LP). Цей препарат використовується у дерматологічних клініках для лікування еритематозної розацеа через його потужну периферичну вазоконстрикторну здатність.

Випадок птозу

35-річна пацієнтка звернулася до авторів публікації із птозом правої повіки через 4 дні після ін’єкції ботулотоксину типу А для лікування зморшок в зоні між бровами та лобом. Вона повідомила про втому й тяжкість навколо ураженого ока.

Огляд показав, що права райдужна оболонка помітно прикрита верхньою повікою та ручне підняття брови цей стан не змінив.

Вимірювання показало, що висота очної щілини становила 6 міліметрів у правому оці та 10 міліметрів у лівому оці (нормальний діапазон = 7-12 міліметрів). Гранична відстань від рогівкового рефлексу до центрального краю верхньої повіки (MRD1) у правому оці становила 2 міліметри та 4 міліметри у лівому оці (нормальний діапазон 4,0-4,5 міліметрів).

Автори повідомили про нанесення 0,2 мг 0,33% бримонідинового гелю для місцевого застосування на верхню частину правої повіки. Через годину після застосування повіка піднялась на 2 міліметри, а ефект зберігався до 2 годин. Ніяких побічних ефектів не було помічено.

В офтальмології, зокрема, апраклонідин і бримонідин використовуються для лікування пацієнтів з глаукомою шляхом зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ).

Автори пояснили, що обидва препарати збільшують відтік водянистої вологи та зменшують утворення водянистої рідини через вазоконстрикцію.

«Коли ці засоби застосовуються при лікуванні глаукоми, ретракція повіки є одним із побічних ефектів, особливо від апраклонідину. Апраклонідин піднімає повіку завдяки впливу на м’яз Мюллера, який є гладким м’язом, що іннервується симпатичними нервами. Очні краплі бримонідин використовуються в клінічній практиці, щоб підняти повіку, якщо апраклонідин недоступний», – заявили автори.

Дослідники вважають, що це перший звіт про використання місцевого бримонідинового гелю для лікування птозу повік, пов’язаного з косметичним використанням ботулотоксину.

Автори зробили висновок: «Ми представляємо бримонідиновий гель як адекватний варіант для полегшення симптомів птозу повік, спричиненого ботулінічним токсином». Однак вони додали застереження, що жодні поточні дослідження не оцінювали безпечність цього місцевого гелю для повік.

Посилання

1. Atotaibi GF, Alsukait SF, Alsalman HH, et al. Eyelid ptosis following botulinum toxin injection treated with brimonidine 0.33% topical gel. JAAD Case Reports 2022;22:96-8; https://doi.org/10.1016/j.jdcr.2022.01.019

Коментарі

Завантаження...