Характеристики поверхні ока при педіатричному весняному кератокон’юнктивіті

Автор: Вотсон Стефані – професор, бакалавр наук, MBBS, FRANZCO, доктор філософії, OAM
Інші публікації цього автора

Характеристики поверхні ока при педіатричному весняному кератокон’юнктивіті

Джерело: https://www.practiceupdate.com/journalscan/99159/2/5?elsca1=emc_enews_daily-digest&elsca2=email&elsca3=practiceupdate_eye&elsca4=eye-care&elsca5=newsletter&rid=NjUwMDg3NDgxMDkS1&lid=20845243

Повідомлення

У цьому дослідженні вивчалися параметри поверхні ока у дітей із весняним кератокон’юнктивітом (ВКК) і співвідносилися цитологічні зміни з клінічними результатами та тяжкістю ВКК. Автори використовували відбиткову цитологію та аналізатор поверхні ока для оцінки стану поверхні ока, виявивши значно тонший шар сльозової плівки (ліпідів) та ураження мейбомієвих залоз зі значно вищим індексом захворювання поверхні ока у пацієнтів з ВКК.

У дослідженні було підкреслено важливість терапії сухого ока у пацієнтів з ВКК.

– Кетлін Ф. Фрімен, OD, FAAO

Чому було проведено це дослідження?

Весняний кератокон’юнктивіт (ВКК) зазвичай виникає у дітей і може мати довгострокові наслідки для здоров’я очей хворих. Це алергічне захворювання очей, що зазвичай рецидивує та його перебіг може чинити важкий вплив на зір через довгострокові наслідки, такі як рубці на рогівці. У дорослих із сезонним алергічним кон’юнктивітом було виявлено шкідливий вплив на поверхню ока. Проте мало що відомо щодо стану поверхні очей молодих пацієнтів, які страждають від цього захворювання.

Як проводилося дослідження?

Це проспективне дослідження, проведене у Нью-Делі, Північна Індія, порівнювало стан 68 дітей з ВКК з 33 здоровими контрольними особами. Діагноз ґрунтувався на анамнезі пацієнта та системі очних ознак алергічного кон’юнктивіту. Пацієнти з гострими ускладненнями, такими як виразка рогівки, інфекція, кератоконус, застосування інших ліків або інші захворювання, були виключені. Для діагностики та класифікації плоскоклітинної метаплазії проводили імпресійну цитологію разом із аналізатором поверхні ока.

Що виявило дослідження?

Загалом було виявлено, що діти з ВКК мають поганий стан поверхні очей, яка супроводжувалась високою частотою сухості очей (74% цих дітей мали сухі очі). Група пацієнтів мала середній вік 9,8 року ± 4,4 року (діапазон 4-16 років), що був схожий до контрольної групи. Середній вік появи симптомів становив 5,7 ± 2,2 року, а середня тривалість захворювання становила 4,1 ± 2,8 року. Більшість (77%) пацієнтів були хлопчиками. Майже всі пацієнти (96%) повідомили про відчуття стороннього тіла. Значні аномалії в групі з ВКК порівняно з контрольною групою включали: вищий середній показник OSDI (30,7 ± 13,7 проти 16,1 ± 3; P < 0,001), тонший ліпідний шар (24,2 ± 7,9 нм проти 69,9 ± 15,1 нм; P < 0,001), а також коротший неінвазивний час розпаду сльозової плівки (6,8 ± 1,6 с проти 12,5 ± 0,8 с; P < 0,001). Був також виявлений значний зв’язок між ступенем плоскоклітинної метаплазії на поверхні ока та тяжкістю ВКК (P < 0,01). Пацієнти з важчим перебігом ВКК частіше мали: вищий ступінь плоскоклітинної метаплазії та нижчу щільність келихоподібних клітин, менші неінвазивний час розриву сльози та товщину ліпідного шару. Було припущено, що запалення поверхні ока може призвести разом із частим тертям очей до пошкодження мейбомієвих залоз.

Що тепер робити?

У пацієнта з ВКК слід оцінити поверхню ока та лікувати будь-яке пов’язане захворювання поверхні ока, оскільки рання діагностика й належне лікування ВКК, зокрема контроль запалення та пов’язаного з ним захворювання поверхні ока, ймовірно, запобіжить довготривалим побічним проявам цього стану.

Анотація

Мета

Порівняти стан поверхні очей у дітей із весняним кератокон’юнктивітом (ВКК) із параметрами здорової контрольної групи та зіставити цитологічні дані з клінічними даними й тяжкістю захворювання.

Методи

Були набрані нещодавно діагностовані випадки ВКК, що наразі не лікуються, разом із контрольною групою відповідного віку без очних супутніх захворювань. Опитувальник індексу захворювання поверхні ока (OSDI) був проведений для всіх дітей. Була проведена біомікроскопія з щілинною лампою для визначення дисфункції мейбомієвих залоз та аналізу поверхні ока, включаючи висоту сльозового меніска, час розриву сльозової плівки, товщину ліпідного шару, морфологію мейбомієвих залоз і викривлення протоки мейбомієвої залози на мейбографічному зображенні. Також було проведено цитологічне дослідження кон’юнктиви.

Результати

Було обстежено 68 пацієнтів з ВКК та 33 особи контрольної групи. Статистично значущу різницю спостерігали при середньому показнику OSDI (30 ± 13,7 проти 16,1 ± 3 [P ≤ 0,01]), товщині ліпідного шару (24,2 ± 7,9 нм проти 69,9 ± 15,1 нм [P <0,001]) і неінвазивному часі розриву сльозової плівки (6,8 ± 1,7 проти 12,5 ± 1,8 с [P < 0,01]) між групами. Середня висота розривного меніска становила 0,22 ± 0,06 мм у ВКК і 0,24 ± 0,04 мм у контрольній групі (P = 0,096). Між ступенем плоскоклітинної метаплазії та тяжкістю ВКК спостерігався значний зв’язок (P <0,01). Було виявлено, що тяжкість ВКК позитивно корелює з показником OSDI (r = 0,767), ступенем плоскоклітинної метаплазії (r = 0,64) та негативно корелює з часом неінвазивного розпаду сльозової плівки (r = -0,468) і товщиною ліпідного шару (r = -0,253).

Висновки

Це дослідження підкреслює поганий стан очної поверхні дітей з ВКК, причому важкість захворювання пов’язана з гіршими формами хвороби сухого ока.

Коментарі

Завантаження...