Кілька класів препаратів можуть підвищувати ризик синдрому пливучої райдужки

Кілька класів препаратів можуть підвищувати ризик синдрому пливучої райдужки

Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/multiple-drug-classes-can-risk-floppy-iris-syndrome-2025a100071x

Вступ

Такі класи препаратів, як альфа-1 блокатори, атипові антипсихотики та трициклічні антидепресанти, були пов’язані з підвищеною частотою виникнення інтраопераційного синдрому пливучої райдужки (ІСПР (Floppy Iris syndrome)), причому іміпрамін, трициклічний антидепресант, продемонстрував найсильніший зв’язок з цим явищем. Бринзоламід і сальбутамол були непропорційно пов’язані з ризиком виникнення цього стану у жінок.

Методологія

• Дослідники провели популяційне дослідження з фармаконагляду, щоб виявити лікарські засоби з найвищим статистичним зв’язком із виникненням ІСПР і проаналізувати гендерні відмінності у цих співвідношеннях.
• Вони використовували дані Системи звітності про несприятливі події Управління з контролю за продуктами й ліками США за період з 2003 по 2024 рік та оцінили зв’язок між понад 20 000 лікарськими засобами й частотою виникнення ІСПР.
• Аналіз включав понад 12,3 мільйона унікальних повідомлень про несприятливі події, з яких 649 відповідали критеріям включення до ІСПР; 75,75% повідомлень надійшли від медичних працівників, 12,69% – від споживачів, а 11,57% – з невідомих джерел.

Застереження

• У цьому дослідженні альфа-1 блокатори, трициклічні антидепресанти, атипові антипсихотики, інгібітори карбоангідрази, кортикостероїди, інгібітори 5-альфа-редуктази, бета-блокатори, аналоги простагландинів і бета-2 агоністи були пов’язані з випадками ІСПР.
• Іміпрамін продемонстрував найвищий непропорційний зв’язок з частотою виникнення ІСПР (відношення шансів [ВШ] 251,66), за ним йшов тамсулозин, блокатор альфа-1 (ВШ 171,44), та хлорпромазин, атиповий антипсихотик (ВШ 91,30; P < .0001 для всіх).
• Застосування бринзоламіду, інгібітору карбоангідрази (ВР 409,63), та сальбутамолу, бета-2 агоніста (ВР 67,12; P < 0,0001 для обох), було непропорційно пов’язане з частотою виникнення ІСПР серед жінок, але не серед чоловіків.

На практиці

• «Статеві відмінності у чинниках ризику та результатах ІСПР заслуговують на увагу», – пишуть автори дослідження, та додають: «Виявлення додаткових лікарських засобів, що можуть сприяти виникненню ІСПР, має вирішальне значення для покращення передопераційної оцінки ризику та оптимізації стратегій хірургічного менеджменту».

Джерело

Це дослідження проводилося під керівництвом Мойза Лахані (Moiz Lakhani), доктора медичних наук медичного факультету Оттавського університету в Оттаві, Онтаріо, Канада. Воно було опубліковане онлайн 18 березня 2025 року в American Journal of Ophthalmology.

Коментарі

Завантаження...