Нова амніотична мембрана: на крок попереду

Нова амніотична мембрана: на крок попереду інших покриттів при птеригіумі

Нова амніотична мембрана: на крок попереду інших покриттів при птеригіумі

За словами Вісенте А. Діаза, доктора медичних наук, MBA, асистента професора клінічної офтальмології в Єльській медичній школі в Нью-Гейвені, новий вид амніотичної мембрани, Biovance 3L Ocular (Celularity), здається дуже перспективним з точки зору його ролі в очних регенеративних операціях.

Діас пояснив, що, на відміну від інших доступних продуктів, таких як Ambio2 (Katena Products) та AmnioGraft (BioTissue), Biovance 3L має кілька характеристик, які відрізняють його. Перша полягає в тому, що це 3-шарова зневоднена мембрана, яка складається виключно з амніотичної тканини, а базальна мембрана неушкоджена; крім того, процес децелюляризації видаляє будь-які залишкові клітини, клітинне сміття, ДНК, чинники росту та цитокіни. Ці характеристики сприяють швидкому прикріпленню клітин протягом декількох годин, а прикріплення стимулює вивільнення чинників росту та цитокінів.

Використання амніотичної оболонки показано для лікування багатьох очних захворювань. До них відносяться птеригіум, кератит, тяжкий перебіг синдрому сухого ока, рецидивуючі ерозії рогівки, ниткоподібний кератит, стійкі дефекти епітелію, нейротрофічні рогівки, герпетичні виразки, хімічні опіки та синдром Стівенса-Джонсона. 

Дослідження амніотичної оболонки

Діаз і його колеги провели дослідження, щоб оцінити ефективність Biovance 3L щодо адгезії епітеліальних клітин ока людини, проліферації життєздатності та міграції порівняно з цими параметрами при використанні Ambio2 та AmnioGraft.

У цьому дослідженні, щоб з’ясувати терапевтичний потенціал Biovance, дослідники оцінювали епітеліальні клітини рогівки людини (HCEC) та епітеліальні клітини кон’юнктиви людини на їхню адгезивну й проліферативну здатність на 1, 4 і 7 день після того, як клітини були висіяні на скелети та інкубовані. Протягом 24 годин кондиціоноване середовище витягували з клітин, вирощених на каркасах, і використовували для аналізів клітинної міграції, зазначив Діас.

Результати показали, що через 24 години після посіву життєздатність HCEC, яка представляє адгезію, була значно більшою (P < 0,011) для Biovance 3L, ніж для інших каркасів; проліферація HCEC з Biovance була значно (P < 0,001) більшою, ніж у AmnioGraft та епітеліальних клітин кон’юнктиви людини в усі проміжки часу. Вплив кондиціонованого середовища на міграцію HCEC був подібним між Biovance та Ambio2 (P = 0,885) і значно (P≤ 0,006) більшим, ніж з AmnioGraft.

«Biovance 3L значно вплинув на епітеліальні клітини людини, підтримуючи більшу життєздатність, адгезію та проліферацію порівняно з іншими покриттями», – зазначив Діас. – «Потрібні подальші дослідження, щоб оцінити клінічний вплив цих результатів».

Повертаючись до птеригіума

Сучасним лікуванням птеригіума є хірургічне видалення, а підходи до загоєння ран включають аутотрансплантати, оголення склери, просте закриття та використання амніотичної оболонки. Цей останній підхід, амніотична мембрана, пов’язаний з найнижчими показниками рецидиву птеригіума (2%-14%) порівняно з показниками від 5% до 82% для інших варіантів. Зараз амніотичні оболонки фіксуються за допомогою швів, фібринового клею, аутосироватки та гідростатичної сили, що пов’язано з тривалим хірургічним часом і тривалим дискомфортом пацієнта; крім того, фібриновий клей дорогий.

Діаз і його колеги оцінили ефекти нової безшовної та безклеєвої хірургічної техніки з використанням тришарової дегідратованої амніотичної мембрани для видалення птеригіума. Вони досліджували необхідний час операції та післяопераційний біль, епіфору, подразнення й відчуття стороннього тіла, пов’язані з процедурою.

Дослідники порівняли свої результати з результатами, отриманими в інших дослідженнях, у яких використовували аутологічну сироватку, нитки або фібриновий клей. Група дослідження Діаса складалася з 20 очей 18 пацієнтів. Тривалість хірургічного втручання рахувалася, починаючи з моменту ін’єкції лідокаїну, та закінчувалася, коли на око накладали пов’язку контактної лінзи.

Усі пацієнти заповнили анкету для запису симптомів, що вимірювалися за 5-бальною шкалою болю, епіфори, подразнення та відчуття стороннього тіла. Вимірювання реєстрували на 1-й день після операції, 1-й тиждень після операції та 1-й місяць після операції.

Автори повідомили, що середній час хірургічного втручання становив 8,29 хвилини на відміну від 20,4 хвилин у дослідженні аутотрансплантації кон’юнктиви, різниця в 11,9 хвилини досягла значущості (P < 0,0001).

Що стосується балів за опитувальником, у 1-й день після операції відповідні бали для болю, відчуття стороннього тіла, подразнення та епіфори становили 1,8, 2,3, 1,0 та 2,6; на 1-му післяопераційному тижні відповідні бали були 1,5, 1,6, 1,6 і 1,6.

Діас зазначив, що, порівняно з результатами попередніх досліджень, ця методика продемонструвала значне зменшення болю за всіма параметрами в 1-й післяопераційний день (P = 0,0086, P < 0,0001, P < 0,0001, P < 0,0001) і через тиждень після операції (P = 0,0354, P = 0,0002, P = 0,0016, P < 0,0001). Відчуття стороннього тіла також покращилося на 1-й день після операції порівняно з фібриновим клеєм (P = 0,0321) або шовними методами (P < 0,0001).

«Безшовна та безклеєва техніка з використанням Biovance 3L є безпечною та ефективною хірургічною технікою в порівнянні з поточними стандартними методами», – підсумував Діас. – «Схоже, що існує значна перевага щодо часу операції та післяопераційного болю, подразнення, епіфори й відчуття стороннього тіла порівняно з результатами попередніх досліджень».

Коментарі

Завантаження...