Перипапілярна мікросудинна сітка прогнозує частоту виникнення і розвиток діабетичної ретинопатії

Перипапілярна мікросудинна сітка прогнозує частоту виникнення і розвиток діабетичної ретинопатії

Головна думка

• У цьому проспективному дослідженні за участю 1033 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу ангіографія за допомогою оптичної когерентної томографії показала, що пацієнти зі зниженою щільністю перипапілярних судин на початку дослідження мали підвищений ризик розвитку діабетичної ретинопатії протягом 2-річного періоду дослідження.
• Ці дані свідчать про те, що зміни перипапілярної мікроциркуляції, які відбуваються у пацієнтів з діабетом, мають прогностичну цінність щодо прогресування та частоти діабетичної ретинопатії.

Мета

Вивчити зв’язок перипапілярних мікросудинних показників із захворюваністю та розвитком діабетичної ретинопатії (DR) за допомогою ангіографії оптичної когерентної томографії (SS-OCTA).

Дизайн дослідження

Проспективне когортне дослідження.

Методи

Було включено 1033 очей 1033 пацієнтів із цукровим діабетом II типу з 2-х річним спостереженням. Перипапілярні мікросудинні показники поверхневого капілярного сплетення (SCP) вимірювали за допомогою SS-OCTA на початковому рівні, включаючи перипапілярну щільність судин (pVD) і щільність довжини судин (pVLD). Захворюваність і прогресування DR оцінювали за допомогою семи стандартних полів стереоскопічних кольорових фотографій очного дна. Асоціації перевіряли за допомогою моделей логістичної регресії після коригування встановлених чинників ризику та викривлювальних чинників. Прогностичне значення метрики OCTA досліджувалося за допомоги збільшення площі під кривою робочої характеристики приймача (AUROC).

Результати

Частота розвитку діабетичної ретинопатії (DR) за 2 роки становила 25,1% (n=222) в очах без DR, 7,4% прогресування DR (n=11) в очах з DR і 4,17% RDR очей (n=43) в усіх очах. Після коригування з урахуванням встановлених чинників нижчий рівень pVD повного зображення (wi-pVD) (відносний ризик [RR] = 0.81; 95% CI = 0.68-0.96; P = .015), циркулярний pVD (circ-pVD) (RR = 0.79; 95% CI = 0.66-0.95; P = .013), pVLD повного зображення (wi-pVLD) (RR = 0.79; 95% CI = 0.67-0.94; P = .008) і циркулярний pVLD (circ-pVLD) (RR = 0.76; 95% CI = 0.63-0.91; P = .003) були значно пов’язані з підвищеним ризиком розвитку DR; wi-pVD (RR = 0.48; 95% CI = 0.35-0.67; P < .001), circ-pVD (RR = 0.65; 95% CI = 0.45-0.94; P = .023) та wi-pVLD (RR = 0.46; 95% CI = 0.33-0.66; P < .001) були пов’язані з ризиком виникнення RDR. Як pVD, так і pVLD SCP не були суттєво пов’язані з прогресуванням DR. AUROC для моделі прогнозування ризику розвитку DR збільшився з 0,631 до 0,658 (4,28%; P=0,041) за circ-pVLD; AUC моделі прогнозування ризику виникнення RDR зросла з 0,631 до 0,752 за wi-pVD (19,18%; P=0,009), до 0,752 за circ-pVD (19,18%; P=0,009) і до 0,752 за wi-pVLD (19,18 %; P=0,009).

Висновки

Нижчі значення pVD і pVLD SCP асоціюються з 2-річною інцидентною DR та RDR серед популяції з діабетом 2-го типу. Перипапілярні показники, отримані за допомогою SS-OCTA, можуть надати додаткову цінність для прогнозування захворюваності та розвитку DR.

Коментарі

Завантаження...