Повільне зниження адалімумабу може знизити ризик рецидиву увеїту

Повільне зниження адалімумабу може знизити ризик рецидиву увеїту

Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/slow-adalimumab-tapering-may-cut-risk-uveitis-relapse-2025a10008zv

Повільніше зниження дози адалімумабу знижувало ризик рецидиву неінфекційного увеїту на 60% у педіатричних пацієнтів порівняно зі швидшим зниженням дози, а початок зниження дози після принаймні 2 років бездіяльності значно знижував ризик рецидиву увеїту, пов’язаного з ювенільним ідіопатичним артритом.

Методологія

• Дослідники провели багатоцентрове ретроспективне когортне дослідження для оцінки ризику рецидиву у педіатричних пацієнтів з неінфекційним увеїтом, які піддалися зниженню дози адалімумабу через неактивне захворювання, а також вивчали потенційні предиктори цього ризику.
• Вони включали 114 педіатричних пацієнтів (57% дівчат; середній вік на момент початку захворювання 5,6 року) з неінфекційним увеїтом, які пройшли поступову дозу адалімумабу, причому ювенільний ідіопатичний артрит-увеїт та ідіопатичний увеїт становили 46% і 40% випадків відповідно.
• Пацієнти отримували адалімумаб підшкірно кожні 2 тижні залежно від їхньої маси тіла, починаючи з поступового зменшення дози щонайменше через 26 тижнів стійкої бездіяльності. Графіки скорочення були класифіковані як «повільніші» (збільшення інтервалів ін’єкцій на 1 тиждень кожні 4 місяці чи більше; n = 60) або «швидші» (збільшення інтервалів на 1 тиждень кожні 3 місяці чи менше або на 2 тижні кожні 4 місяці; n = 54).
• Рецидив увеїту визначався як збільшення рівня клітин передньої камери, помутніння склоподібного тіла чи поява нових активних запальних хоріоретинальних або ретинальних уражень в одному чи обох очах після початку зниження дози адалімумабу.
• За пацієнтами спостерігали в середньому протягом 70 тижнів, якщо рецидивів не було.

Висновки

• Після загальної медіани тривалості 30 тижнів від початку поступового зниження дози адалімумабу у 46% пацієнтів спостерігався рецидив, причому 56% і 38% рецидивів виникали у групах швидкого та повільного зниження дози відповідно.
• Повільніша схема зниження дози адалімумабу була пов’язана з на 60% нижчим ризиком рецидиву, ніж швидша схема скорочення адалімумабу (коефіцієнт ризику [HR], 0,40; 95% ДІ, 0,21-0,74), з помітнішим зв’язком, що спостерігався у пацієнтів з ідіопатичним увеїтом (HR, 0,18; 95% ДІ, 0,06-0,59).
• Для пацієнтів з увеїтом, пов’язаним з ювенільним ідіопатичним артритом, початок поступового зниження дози адалімумабу після принаймні 2 років бездіяльності значно знижував ризик рецидиву (HR, 0,65; 95% ДІ, 0,43-0,95).
• Серед 59 пацієнтів, які припинили приймання адалімумабу, частота рецидивів була подібною в групах зі швидким і повільним зниженням дози (P = 0,6), тоді як середній час до рецидиву був значно коротшим при швидкому зниженні, ніж при повільному зниженні (10 проти 37 тижнів).

На практиці

«Повільне зниження призводить до тривалішого часу без рецидивів, як під час зниження терапії, так і після повного припинення приймання препарату», – пишуть автори.

Джерело

Дослідження проводилося під керівництвом Achille Marino, MD, PhD, відділення дитячої ревматології, ASST G. Pini-CTO, Мілан, Італія. Він був опублікований онлайн 2 квітня 2025 року в Arthritis & Rheumatology.

Коментарі

Завантаження...