Причини, діагностика та лікування витончення склери

Причини, діагностика та лікування витончення склери

Джерело: https://www.practiceupdate.com/c/149495/2/5/

Склера переважно складається з волокнистого колагену типу I і забезпечує очне яблуко міцним зовнішнім покриттям. Різноманітні стани можуть спричинити витончення склери, що, як правило, є прогресивним станом, який може призвести до перфорації очного яблука.

Патофізіологія пов’язана з протеолітичною деградацією колагену та інших компонентів позаклітинного матриксу, що призводить до деградації склери з витонченням.

Основні категорії причин витончення склер:

1) вроджені;

2) дегенеративні, наприклад, короткозорість;

3) імунологічні, наприклад, системний васкуліт;

4) інфекційні;

5) післяопераційні;

6) травми.

Лікарі повинні знати про причини витончення склер, оскільки вони можуть бути серйозним очним та/або системним захворюванням, інфекційного походження чи бути наслідком операції. Наприклад, витончення склери при аутоімунних станах може прогресувати, викликаючи такі ускладнення, як хоріоїдит, кератит і відшарування сітківки, якщо не лікувати основне захворювання.

Щоб діагностувати витончення склер, слід зібрати анамнез, щоб виявити симптоми подразнення очей і чи було помічено зміну кольору склер. Для підтвердження діагнозу використовується дослідження на щілинній лампі для виявлення напівпрозорих або синіх/червоних/фіолетових відтінків склери. Інші ознаки можуть включати закорковування епісклеральних судин, некротичні склеральні бляшки або навіть стафіломи.

Вимірювання витончення склери може бути досягнуто для змін на 3,0 мм позаду від склеральної шпори за допомогою ЮБМ та ОКТ для заднього витончення поблизу зорового нерва.

Лікування склеромаляції (?) спрямоване на усунення основної причини за допомогою як місцевого, так і системного лікування. У випадках, коли є основне захворювання, лікування має бути спрямоване на конкретне захворювання. Наприклад, при інфекційних захворюваннях призначають місцеві антибіотики, а якщо в основі лежить аутоімунне захворювання, зазвичай призначають кортикостероїдні імуносупресивні препарати та диспансерне спостереження ревматолога.

Хірургічні підходи для витончення склери включають:

• тарсорафію для захисту склери та сприянню загоєнню;
• трансплантацію для заміни стоншеної склери.

• Матеріали, які використовуються для трансплантації, найчастіше включають збережену склеру (через низьку вартість і доступність), а також перикард, тверду мозкову оболонку трупа, амніотичну мембрану та донорську рогівку.
• Біорозкладані біоінженерні імплантати стали використовувати як тканину трансплантата;

• клапті для покриття стоншеної склери – кон’юнктивальні клапті, клапті Тенонової капсули, перикардіальні трансплантати, шкірні трансплантати та трансплантати твердої мозкової оболонки були випробувані на витонченні склери.

Пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом після операції щодо ускладнень, таких як подальше розплавлення при хірургічному некрозі склери та відторгнення трансплантата.

Коментарі

Завантаження...