Результати інтравітреальної імплантації дексаметазону або анти-VEGF терапії у поєднанні з хірургічним лікуванням катаракти у пацієнтів з діабетичним набряком макули

Результати інтравітреальної імплантації дексаметазону або анти-VEGF терапії у поєднанні з хірургічним лікуванням катаракти у пацієнтів з діабетичним набряком макули

Вступ

У цьому систематичному огляді з метааналізом автори досліджували результати, пов’язані із застосуванням анти-VEGF препаратів або інтравітреального імплантату дексаметазону 0,7 мг (DEX) у поєднанні з хірургічним втручанням з приводу катаракти у пацієнтів з діабетичним макулярним набряком. Імплантація DEX призводила до значного зменшення центральної товщини макули (ЦТМ) через 1 і 3 місяці після операції; однак при застосуванні анти-VEGF препаратів не спостерігалося значних змін ЦТМ. Застосування анти-VEGF препаратів призводило до кращих візуальних результатів через 1 місяць, хоча візуальні результати були порівнянними з імплантацією DEX через 3 місяці після операції. Внутрішньоочний тиск збільшився на 1,20 мм рт.ст. при імплантації DEX через 3 місяці спостереження, що є статистично, але не клінічно значущою зміною.

Імплантація DEX у поєднанні з хірургічним втручанням з приводу катаракти може призвести до кращих анатомічних результатів у пацієнтів з діабетичним макулярним набряком порівняно з анти-VEGF агентами у поєднанні з хірургічним втручанням з приводу катаракти, однак для підтвердження цього висновку необхідні подальші порівняльні дослідження.

– Zachary Bergman, MD, MPH

Мета дослідження

Порівняти результати хірургічного лікування катаракти в поєднанні з терапією антисудинним ендотеліальним чинником росту (анти-VEGF) або дексаметазоновим імплантатом (DEX) у пацієнтів з діабетичним макулярним набряком (ДМН).

Методи

У базах даних Pubmed та Embase був проведений пошук досліджень, в яких повідомлялося про результати хірургічного лікування діабетичної катаракти в комбінації з анти-VEGF або DEX, з періодом спостереження ≥3 місяців. Первинним результатом була середня зміна центральної товщини макули (ЦТМ). Середня зміна найкращої скоригованої гостроти зору (BCVA) розглядалася як вторинний результат. Розраховували середню різницю між вихідними значеннями та значеннями після лікування (MD) з 95% довірчим інтервалом (95% ДІ) й проводили метааналіз.

Результати

Було включено 19 досліджень, 8 в групі DEX і 11 в групі анти-VEGF. Значне зменшення товщини макули було показано в групі DEX через 3 місяці (MD = -98,35 мкм; 95% ДІ, -147,15/-49,54), в той час як середня зміна СМТ не була значущою в групі анти-VEGF (MD = -21,61 мкм; 95% ДІ, -59,46/16,24; тест на відмінність груп, P < 0,001). Через 3 місяці не було різниці у посиленні зору між двома групами (P = 0,13).

Висновок

У пацієнтів з діабетичним макулярним набряком операція з приводу видалення катаракти у поєднанні з DEX забезпечує кращі анатомічні результати порівняно з операцією з приводу видалення катаракти у поєднанні з анти-VEGF терапією. Однак наші докази обмежені значною гетерогенністю. Для порівняння цих двох різних комбінованих підходів необхідні рандомізовані дослідження.

Коментарі

Завантаження...