Ризик виникнення псевдофакічного кістозного макулярного набряку при хірургічних операціях з видалення катаракти другого ока

Ризик виникнення псевдофакічного кістозного макулярного набряку при хірургічних операціях з видалення катаракти другого ока

Джерело: https://www.practiceupdate.com/c/148219/2/5/?elsca1=emc_enews_daily-digest&elsca2=email&elsca3=practiceupdate_eye&elsca4=eye-care&elsca5=newsletter&rid=NjUwMDg3NDgxMDkS1&lid=20845243

Автор: Crandall David A.

Головна думка

Використовуючи велику базу даних, це дослідження оцінювало ризик псевдофакічного кістозного макулярного набряку (pCME) у пацієнтів, які перенесли операцію з видалення катаракти на обох очах у різний час. Результати показали, що частота розвитку pCME після операції з видалення катаракти на першому оці становила 0,77%, а частота розвитку pCME на другому (супутньому) оці після операції з приводу катаракти була значно вищою, коли pCME виникала на першому оці (10,7%), ніж коли цього не було (0,9%). Крім того, час до розвитку pCME після операції з видалення катаракти на першому та другому оці становив 38 ± 25 днів і 41 ± 24 дні відповідно.

Ця інформація допоможе катарактальним хірургам не лише визначити оптимальний час для операції з видалення катаракти на другому оці, але й надати рекомендації пацієнтам щодо ризику розвитку pCME.

Вступ

Ця стаття є великим ретроспективним оглядом клінічної бази даних пацієнтів, які перенесли операцію з видалення катаракти на обох очах в різний час у восьми клінічних центрах Національної служби охорони здоров’я Сполученого Королівства протягом 12-річного періоду. Метою дослідження було кількісне визначення ризику псевдофакічного кістозного макулярного набряку (pCME) протягом 90 днів після операції та визначення пов’язаних чинників ризику. Вони оцінили 54 209 пацієнтів. Пацієнти з кістозним або діабетичним макулярним набряком в анамнезі, передопераційним або післяопераційним застосуванням місцевих нестероїдних протизапальних препаратів або з операцією з видалення катаракти одночасно на обох очах були виключені.

Дослідження показало, що загальний показник pCME становить приблизно 1%, що відповідає попереднім дослідженням. Пацієнти, які мали pCME на першому оці, частіше були чоловіками, мали цукровий діабет, епіретинальну мембрану, увеїт в анамнезі, оклюзію вени сітківки в анамнезі, міопію високого ступеня, відшарування сітківки та розрив задньої капсули кришталика. Чинниками ризику розвитку pCME на другому оці були наявність pCME на першому оці, епіретинальна мембрана, оклюзія вени сітківки в анамнезі, діабет, прогресивна катаракта, передопераційне використання простагландинів і чоловіча стать.

Найсильнішим чинником ризику для pCME у другому оці була наявність pCME на першому оці, з більш ніж у вісім разів вищим ризиком. Середня тривалість між операцією та діагностикою pCME становила майже 6 тижнів, що значно більше, ніж типові 2-4 тижні між першою та другою операцією з видалення катаракти ока у Сполучених Штатах. З цієї причини також важливо враховувати інші чинники ризику, виявлені в цьому дослідженні, коли визначати, які пацієнти потребують профілактичного лікування для запобігання pCME. Пацієнтам, які вже належать до групи підвищеного ризику, доцільно рекомендувати довший інтервал між операціями.

Цілі

Для кількісної оцінки ризику псевдофакічного кістозного набряку макули (pCME) під час операції з видалення катаракти другого ока та визначення чинників ризику, включаючи попередню pCME першого ока.

Дизайн

Ретроспективне дослідження клінічної бази даних.

Учасники

Пацієнти, яким виконали операцію з видалення катаракти на обох очах у різний час у восьми клінічних центрах Національної служби охорони здоров’я Сполученого Королівства з липня 2003 року по березень 2015 року.

Методи

Було виключено пацієнтів з діабетичним набряком макули в анамнезі та постопераційним місцевим застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів на обох очах. Ми розрахували загальний ризик pCME та використали множинну логарифмічно-біноміальну регресію, щоб обчислити скориговані відносні ризики pCME в оці для потенційних чинників ризику.

Основний показник результату

Ризик післяопераційного клінічного pCME в другому оці.

Результати

Всього було включено 54 209 пацієнтів. Середній вік становив 74,6 ± 10,4 року, і 38,8% пацієнтів були чоловічої статі. У 544 (1%) пацієнтів розвинулася pCME. Ризик pCME другого ока серед пацієнтів без pCME першого ока становив 0,9%. Однак ризик серед тих, хто мав pCME першого ока, становив 10,7%. У повністю скоригованій моделі ми виявили, що чинниками ризику для розвитку pCME другого ока були pCME першого ока (RR = 8,55, 95% довірчий інтервал [CI] = 6,19 - 11,8), епіретинальна мембрана (RR = 4,1, ДІ = 2,63-6,19), оклюзія вени сітківки в анамнезі (ВР = 2,94, ДІ = 1,75 - 4,93), діабет без ДМН в анамнезі (ОР = 2,08, ДІ = 1,73 - 2,5), прогресивна катаракта (ВР = 1,75, ДІ = 1,16 - 2,65), передопераційне використання аналога простагландину (ВР = 1,49, ДІ = 1,13 - 1,97) і чоловіча стать (ОР = 1,19, ДІ = 1,0 - 1,41).

Висновки

Випадок pCME на одному оці є найсильнішим незалежним чинником ризику розвитку pCME на другому оці. Наші висновки можуть допомогти клініцистам при консультуванні пацієнтів щодо ризику pCME перед проведенням операції з видалення катаракти на другому оці та допомогти у виявленні пацієнтів з високим ризиком, яким може бути корисна профілактична терапія.

Коментарі

Завантаження...