Спостереження за імплантацією ICL при короткозорості високого ступеня з увігнутою райдужною оболонкою

Спостереження за імплантацією ICL при короткозорості високого ступеня з увігнутою райдужною оболонкою

Джерело: https://eandv.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40662-023-00335-4

Мета

Дослідити морфологічні зміни увігнутої райдужної оболонки у короткозорих пацієнтів після імплантації колламерної лінзи EVO (ICL).

Методи

У цьому проспективному нерандомізованому обсерваційному дослідженні кандидатів на EVO ICL із вигнутою формою райдужної оболонки спостерігали за допомогою ультразвукової біометричної мікроскопії (UBM). Було зареєстровано 40 пацієнтів, 20 пацієнтів у групі увігнутої райдужної оболонки, а інші 20 пацієнтів – у контрольній групі. Жодному з пацієнтів лазерна периферична іридотомія не проводилася. Всі пацієнти проходили передопераційні та післяопераційні обстеження, що включали некориговану гостроту зору вдалину (UDVA), скориговану гостроту зору вдалину (CDVA), суб’єктивну маніфестацію рефракції та внутрішньоочний тиск. UBM використовувався для спостереження за кривиною райдужної оболонки (IC), іридо-рогівковим кутом (ICA), кутом задньої камери (PCA), контактною відстанню райдужної оболонки до кришталика (ILCD), відстанню райдужної оболонки до зонули (IZD) і довжиною війкового відростка (CPL). За допомогою гоніоскопії досліджували пігмент кута передньої камери. Доопераційні та післяопераційні дані аналізували за допомогою SPSS.

Результати

Середній період спостереження становив 13,3 ± 5,3 місяця. Середні показники ефективності становили 1,10 ± 0,13 і 1,07 ± 0,11 (P = 0,58), а індекси безпеки становили 1,19 ± 0,09 і 1,18 ± 0,17 у групі контролю та у групі увігнутої райдужки (P = 0,93), відповідно. ВГД після операції становив 14,13 ± 2,02 мм рт.ст. і 14,69 ± 1,59 мм рт.ст. у контрольній групі та у групах з увігнутою райдужною оболонкою (P = 0,37). Перед операцією група пацієнтів з увігнутою райдужною оболонкою мала більший IC (P < 0,0001), довший ILCD (P < 0,0001), ширший ICA (P = 0,004), вужчий PCA (P = 0,01) і коротший IZD (P = 0,03), ніж у контрольній групі. У групі з увігнутою райдужною оболонкою IC, ILCD та ICA були значно знижені після імплантації ICL (P < 0,0001), тоді як PCA та IZD були значно збільшені (P = 0,03 та P = 0,04 відповідно). Післяопераційні IC, ILCD, ICA, PCA та IZD не мали статистичних відмінностей між групами (P > 0,05). Не було істотної різниці у рівнях відкладення пігменту між двома групами (P = 0,37).

Висновок

Після імплантації ICL морфологія увігнутої райдужної оболонки була значно покращена, що може знизити ризик розпорошування (дисперсії) внутрішньоочного пігменту, спричиненого увігнутою райдужною оболонкою. Увігнутість райдужки не впливає на безпеку операції  ICL під час подальшого спостереження.

Коментарі

Завантаження...