Світлотерапія може запобігти сухості очей після операції з катарактою

Автори: Кірєєв Володимир Вікторович (адаптований переклад) – лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, фахівець медичного центру «АЙЛАЗ», досвід роботи – понад 25 років
Інші публікації цього автора
Бхаттачарія Шрабасті (редагування)
Інші публікації цього автора
23.03.2026 10:00

Світлотерапія може запобігти сухості очей після операції з катарактою

Світлотерапія може запобігти сухості очей після операції з катарактою

Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/light-therapy-can-prevent-dry-eye-after-cataract-surgery-2025a1000n0t

Під редакцією Шрабасті Бхаттачарії

Застосування низькоінтенсивної світлової терапії до та після операції з видалення катаракти полегшило симптоми сухого ока, що є частим ускладненням процедури. Це неінвазивне лікування також покращило стабільність слізної плівки та знизило осмолярність слізної рідини, що сприяло його включенню до рутинного періопераційного догляду за пацієнтами, які перенесли операцію з видалення катаракти.

Методологія

  • Дослідники провели клінічне випробування для оцінки ефективності та безпеки низькоінтенсивної світлотерапії у профілактиці синдрому сухого ока у пацієнтів, які перенесли операцію з видалення катаракти. Були виключені пацієнти з попереднім діагнозом захворювання поверхні ока чи синдрому сухого ока, будь-яким анамнезом хірургічних втручань на будь-якому з очей або супутніми захворюваннями очей.
  • Загалом 89 пацієнтів (45 чоловіків; середній вік 73,75 року) отримали або періокулярну низькоінтенсивну світлотерапію з використанням спеціалізованого пристрою з певними довжинами хвиль (633 ± 10 нм), або фіктивне лікування за 7 днів до та через 7 днів після операції. Фіктивне лікування імітувало низькоінтенсивну світлотерапію з погляду процедури; однак інтенсивність світла під час фіктивного лікування була занадто низькою, щоб забезпечити терапевтичний ефект.
  • Симптоми синдрому сухого ока (оцінені за допомогою опитувальника індексу захворювань поверхні ока), стабільність слізної плівки, продукція сліз (оцінена за допомогою тесту Ширмера типу 1), осмолярність слізної рідини та пошкодження рогівки (оцінене за допомогою фарбування рогівки флуоресцеїном) оцінювали у три моменти часу: до операції (вихідний рівень), через 1 тиждень ічерез 1 місяць після операції.

Висновки

  • Пацієнти, які отримували низькоінтенсивну світлотерапію, показали значне покращення середніх балів індексу захворювань поверхні ока порівняно з вихідним рівнем (26,62) до 1 тижня (15,53) та 1 місяця (13,36) після операції (P< 0,001); однак, показники помітно погіршилися у тих, хто отримував плацебо.
  • У пацієнтів, які отримували низькоінтенсивну світлотерапію, стабільність слізної плівки збільшилася, а осмолярність сліз значно знизилася після операції з видалення катаракти. У пацієнтів, які отримували плацебо, стабільність слізної плівки не покращилася, а осмолярність сліз збільшилася після операції з видалення катаракти.
  • Серед пацієнтів, які отримували низькоінтенсивну світлову терапію, показники забарвлення рогівки флуоресцеїном залишалися стабільними протягом усіх часових точок, що свідчить про збереження цілісності епітелію рогівки, попри операцію з видалення катаракти. У пацієнтів, які отримували фіктивне лікування, спостерігалося суттєве збільшення показників забарвлення рогівки флуоресцеїном, що вказує на пошкодження епітелію рогівки.
  • Не було повідомлено про жодні побічні ефекти, пов’язані зі світлотерапією низького рівня.

На практиці

Дослідники повідомили, що низькоінтенсивна світлотерапія «може покращити післяопераційний комфорт і підвищити загальну задоволеність пацієнтів хірургічним відновленням».

«Основною перевагою цієї терапії є її неінвазивність і простота використання, без потреби у присутності оператора протягом усього лікування», – додали вони.

Джерело

Дослідження очолювала Міхаела-Мадаліна Тімофте-Зоріла з Медичного та фармацевтичного університету імені Грігоре Т. Попи у Яссах, Румунія. Воно було опубліковано онлайн 24 серпня 2025 року в журналі «Офтальмологія та терапія».

Коментарі

Завантаження...

 
 
Офтальмологічні події
 
Facebook