Захворюваність, клінічні ознаки та наслідки мультирезистентного кератиту

Захворюваність, клінічні ознаки та наслідки мультирезистентного кератиту

Британський журнал офтальмології

Опубліковано в Eye Care

Повідомлення

У цьому дослідженні автори досліджували захворюваність, клінічні ознаки та наслідки мультирезистентного (МРК) бактеріального кератиту. Загалом, найпоширенішими збудниками MРК були Pseudomonas aeruginosa та Corynebacterium amycolatum. Понад 50% пацієнтів із бактеріальним кератитом із мультирезистентною резистентністю приймали принаймні до чотирьох різних класів антибіотиків. Лише медичне лікування було ефективним у 37,5% пацієнтів. Значній частині пацієнтів у випадках невеликої перфорації, терапевтичної кератопластики або евісцерації було потрібне накладення тканинного адгезиву разом із розміщенням контактних лінз. Трансплантація рогівки, використання стероїдів або попереднє застосування антибіотиків не корелювали з профілем антимікробної резистентності мікроорганізмів.

Зі збільшенням поширеності мікрорезистентних мікроорганізмів правильний бактеріальний посів, ізоляція та тестування на чутливість є важливими для оптимізації клінічних результатів.

– Захарі Бергман, MD, MPH

Чому було проведено це дослідження?

Резистентність до антимікробних препаратів є все більшою загрозою для здоров’я людини. Для пацієнтів з інфекційним кератитом антимікробна резистентність може ускладнити лікування, що призведе до втрати зору або навіть ока. Це дослідження мало на меті зрозуміти популяцію постраждалих пацієнтів, клінічні особливості, методи лікування та наслідки мультирезистентного (МРК) кератиту, а також мікроби-збудники й моделі їх резистентності, щоб поінформувати клініцистів і дослідників. Було оцінено резистентність виділених організмів до семи класів антибіотиків, включаючи фторхінолони, аміноглікозиди, цефалоспорини, хлорамфенікол, піперацилін-тазобактам, іміпенем і колістин.

Що знайшли автори?

Це дослідження дослідило 40 пацієнтів із мультирезистентним кератитом, середній вік яких становив 50,9 ± 25,4 року, з центру третинної медичної допомоги у східній Індії з січня 2018 року по грудень 2019 року. Для мультирезистентного кератиту було виявлено таке:

• чинники ризику. Чинники ризику розвитку мультирезистентного кератиту включали вегетативну травму (n = 12; 30,0%), трансплантацію рогівки (n = 7; 17,5%) та системні захворювання (n = 7; 17,5%);
• клінічні ознаки. Було зареєстровано майже однакову кількість малих (<6 мм) і великих (>6 мм) інфільтратів (відповідно у 55,0% і 45,0% випадках) при глибоких (37,5%), поверхневих (27,5%), середніх (22,5%) враженнях строми рогівки;
• мікробіологія. Найпоширенішими бактеріями були грамнегативні палички (n = 18; 45,0%), серед яких синьогнійна паличка (15,0%). Резистентність була в основному відзначена для трьох (n = 17; 42,5%) і чотирьох (n = 17, 42,5%) класів антибіотиків. Слід зазначити, що в 1 пацієнта виділений мікроб був стійкий до всіх семи класів препаратів. Найвища стійкість була виявлена до моксифлоксацину (n = 33; 82,5%) і хлорамфеніколу (n = 34; 85,0%), а до тобраміцину резистентності не спостерігалося. Було виявлено, що Pseudomonas кератит у всіх пацієнтів має резистентність до моксифлоксацину та хлорамфеніколу. Для видів стафілококів дві третини були резистентними до метициліну. Загальна максимальна стійкість бактерій була відзначена для фторхінолонів, а найменша – для аміноглікозидів, іміпенему та колістину;
• лікування та результати. Медичне лікування досягло повного одужання у 15 пацієнтів (37,5%), а 5 пацієнтам (12,5%) виконана терапевтична кератопластика. Кератит із мультирезистентною резистентністю у пацієнтів із меншим інфільтратом зазвичай розв’язувався шляхом медикаментозного лікування.

Які повідомлення для клініцистів?

У пацієнтів може бути мультирезистентний кератит, особливо якщо вони мали вегетативну травму або пересадку рогівки.

Мікробіологія зразків зіскрібків рогівки залишається золотим стандартом діагностики інфекційного кератиту, оскільки вона може ідентифікувати мікроб-збудник і форму резистентності.

Необхідно оцінити потенційну резистентність кількох класів ліків, оскільки один мікроб може бути стійким до кількох класів ліків.

Великий інфільтрат при мультирезистентному кератиті може вказувати на гірший результат, що може вимагати хірургічного втручання.

Мета

Вивчити захворюваність, клінічні ознаки та наслідки мультирезистентного (МЛР) бактеріального кератиту.

Методи

Ретроспективно проаналізовано всі випадки MРК-бактеріального кератиту, що надходили до нашого інституту протягом 2 років. Були проаналізовані подробиці чинників ризику, розмір і глибина інфільтрату, лікування та результат. Тести на чутливість до антибіотиків проводили на очних ізолятах із культури зразків і вивчали резистентність або чутливість мікроорганізмів до антибіотиків, що зазвичай використовуються.

Результати

У 40 пацієнтів був діагностований бактеріальний МРК кератит. Середній вік пацієнтів становив 50,9±25,4 року. Найчастішими чинниками ризику були вегетативна травма (n=12, 30,0%), потім трансплантація рогівки (n=7, 17,5%) та системні супутні захворювання (n=7, 17,5%). Інфільтрат був малим (<6 мм) у 22 (55%) і великим (>6 мм) у 18 (45%) пацієнтів. Запалення охоплювало поверхневу, середню та глибоку строму в 11 (27,5%), 9 (22,5%) і 15 (37,5%) випадках відповідно. Найбільше було грамнегативних паличок (n=18, 45%), серед яких Pseudomonas aeruginosa (15%) була найпоширенішою. Найчастіше спостерігалася резистентність до 3 (n=17, 42,5%) і 4 (n=17, 42,5%) класів антибіотиків. Один (2,5%) пацієнт продемонстрував стійкість до всіх семи класів досліджуваних препаратів. Повне зникнення інфекції спостерігалося у 15 (37,5%) пацієнтів із МРК лише за допомогою медикаментозного лікування. П’ятьом (12,5%) пацієнтам виконано терапевтичну наскрізну кератопластику. Було встановлено, що розмір інфільтрату має значущу кореляцію з результатом лікування (p=0,002).

Висновок

Мультирезистентний кератит, попри складність лікування, можна успішно лікувати лише медикаментозно, якщо відповідну терапію розпочати на ранніх стадіях клінічного перебігу.

Коментарі

Завантаження...