Закономірності та розбіжності в записах гоніоскопії під час первинної діагностики глаукоми в США

Закономірності та розбіжності в записах гоніоскопії під час первинної діагностики глаукоми в США

Автори використовували базу даних Optum® Clinformatics® DataMart для оцінки застосування гоніоскопії у 198 995 пацієнтів, які пройшли первинну діагностику глаукоми в період з 2009 по 2020 рік. Гоніоскопія була проведена у 20,4% пацієнтів при первинному зверненні, й цей показник збільшився до 29,5% протягом 6 місяців після первинного звернення.

Багатовимірний та одновимірний аналізи показали, що пацієнти віком 60 років і старше мали статистично значно нижчий показник зареєстрованої гоніоскопії протягом 6 місяців після первинного діагнозу глаукоми, ніж пацієнти віком до 60 років (P < .001). Аналогічно, неіспаномовні білі пацієнти продемонстрували статистично значущу нижчу ймовірність проходження гоніоскопії порівняно з американцями азійського походження (P < 0,001). Пацієнти, які проживали за межами Північно-Східного регіону, також продемонстрували статистично значно нижчий показник задокументованої гоніоскопії порівняно з пацієнтами, які проживали на Північному Сході (P < .001).

Hui та ін. зазначили, що замість того, аби покладатися на гоніоскопію, клініцисти могли покладатися на результати тесту Ван Геріка чи на гіперметропічну рефракційну похибку. Вони припустили, що це було «когнітивне упередження – короткий шлях, який обирає мозок для прискорення прийняття медичних рішень». Це, у поєднанні з довшим часом перебування під щілинною лампою, призвело до зменшення використання процедури.

Дослідження Hui та ін. показало, що частота використання гоніоскопії протягом 6 місяців після встановлення діагнозу глаукоми була порівнянною серед американців азійського походження (35,3%), латиноамериканців (32,7%) і чорношкірих (32,6%), але нижчою серед неіспаномовних білих (27,9%). Різниця в показниках гоніоскопії між американцями азійського походження та неіспаномовними білими була статистично значущою (ВР 0,84; Р < 0,001). Hui та ін. відзначили, що «нещодавні дослідження повідомили про вищий ризик сліпоти та необхідність хірургічного втручання при глаукомі серед чорношкірих і латиноамериканців з первинною закритокутовою глаукомою, ніж серед неіспаномовних білих пацієнтів». Вони припустили, що ця розбіжність пояснюється «неоптимальним доступом до медичної допомоги – добре задокументованим у багатьох аспектах медичної допомоги для расових меншин, а не якістю отриманої допомоги»; я не погоджуюся з їхньою думкою. Моя гіпотеза полягає в тому, що, хоча афроамериканці, латиноамериканці та чорношкірі мають порівнянні показники гоніоскопії, вищі показники сліпоти й потреби в хірургічному лікуванні глаукоми в цих двох групах, ймовірно, пов’язані з недостатнім рівнем освіти та низьким рівнем доходів. Пацієнтам може бути поставлений діагноз, однак, якщо пацієнт погано розуміє його, ймовірність того, що він повернеться за медичною допомогою, може бути низькою. Автори мали фінансові та освітні дані про всіх пацієнтів, проте не було жодної згадки про те, чи вплинули ці змінні на подальше спостереження за пацієнтами.

Hui та ін. також повинні були проаналізувати використання оптичної когерентної томографії переднього сегмента за той самий період часу. Цілком можливо, що клініцисти відмовляються від гоніоскопії на користь оптичної когерентної томографії переднього сегмента; однак це не було добре задокументовано. Проте це не змінює висновку авторів про те, що понад 70% пацієнтів, які приходять на первинну діагностику глаукоми, не проходять гоніоскопію.

Мета

Оцінити закономірності гоніоскопії під час первинної діагностики глаукоми в Сполучених Штатах.

Проєкт

Ретроспективне дослідження «випадок-контроль».

Методи

Пацієнти, які проходили первинне обстеження на глаукому в період 2009-2020 рр., були ідентифіковані в базі даних Optum Clinformatics® DataMart. Початкова оцінка була визначена, як:

1) підозра на глаукому, анатомічний вузький кут (АВК) або первинна/вторинна глаукома, діагностована офтальмологом;

2) безперервне спостереження протягом 36-місячного ретроспективного періоду;

3) відсутність в анамнезі медикаментозного лікування глаукоми, лазерних чи хірургічних процедур;

4) ОКТ або дослідження поля зору, проведене протягом 6 місяців після первинного діагнозу. Логістичні регресійні моделі були розроблені для виявлення чинників, пов’язаних з відсутністю записів про гоніоскопію, на основі кодів Current Procedural Terminology (CPT).

Результати

Серед 198 995 пацієнтів 20,4% і 29,5% мали зареєстровану гоніоскопію в день встановлення діагнозу або протягом 6 місяців відповідно. При багатофакторному аналізі шанси на проведення гоніоскопії протягом 6 місяців після первинного обстеження були нижчими (p<0,001) серед неіспаномовних білих (OR=0,84), але однаковими для чорношкірих (OR=1,02) та іспаномовних (OR=0,96) порівняно з азійцями. Вік понад 60 років (OR<0,82), псевдофакія/афакія (OR=0,58) або проживання за межами Північно-Східного регіону (OR=0,66-0,84) знижували шанси на реєстрацію гоніоскопії (p<0,001). Пацієнти з закритокутовою глаукомою (OR=0,85), вторинною глаукомою (OR=0,31) або відкритокутовою глаукомою / підозрою на неї (OR=0,12/0,24 відповідно) мали меншу ймовірність проведення зареєстрованої гоніоскопії порівняно з пацієнтами з ANA (p<0,01).

Висновки

Понад 70% пацієнтів, які проходять первинну діагностику глаукоми в США, не мають записів про гоніоскопію. Така ситуація не відповідає сучасним практичним рекомендаціям і може сприяти помилковому діагностуванню захворювання та неоптимальним результатам.

В офтальмологічному центрі «АЙЛАЗ» гоніоскопія проводиться всім первинним пацієнтам з глаукомою, при діагностуванні вузького кута – ультразвукова біометрія ока для вимірювання кришталикового індексу. Ці дослідження допомагають сучасно уточнювати діагноз глаукоми, прогнозувати  розвиток захворювання та планувати тактику лікування.

Коментарі

Завантаження...