Зелені зони можуть мати «захисний ефект» від синдрому сухого ока

Зелені зони можуть мати «захисний ефект» від синдрому сухого ока

Джерело: https://europe.ophthalmologytimes.com/view/green-spaces-nature-protect-against-dry-eye-disease-urban-eye-health

Нещодавнє дослідження вивчало зв’язок між перебуванням у зелених зонах і розвитком синдрому сухого ока.

За словами перших співавторів, доктора Вейцзін Чен і доктора Ханью Ву, триваліше (протягом 10 років) перебування у середовищі з великою кількістю зелених насаджень було пов’язане зі зниженням ризику розвитку синдрому сухого ока.

Чен та Ву представляють Державну ключову лабораторію офтальмології, Офтальмологічний центр Чжуншань Університету Сунь Ятсена, а також Ключову лабораторію офтальмології та візуальних наук провінції Гуандун і Провінційний клінічний дослідницький центр очних захворювань провінції Гуандун (Гуанчжоу, Китай).

«Синдром сухого ока тісно пов’язаний із впливом чинників довкілля й становить суттєвий ризик для здоров’я очей та якості життя», - прокоментували дослідники.

Попередні результати підтверджують, що вплив довкілля є чинником розвитку захворювання, причому дослідження вказують на вплив забрудненості повітря та кліматичних чинників. Атмосферні забруднювачі, пов’язані з синдромом сухого ока, містять насамперед тверді частки, діоксид азоту, озон, діоксид сірки та чадний газ. До кліматичних чинників належать температура, вологість і вплив сонячного випромінювання. Вони посилалися на велике дослідження, яке виявило, що поширеність синдрому сухого ока є вищою серед міських жителів порівняно з жителями сільських районів.

«Урбанізація призвела до зменшення кількості зелених зон, попри їхній відомий позитивний вплив на громадське здоров’я. Дослідження показали, що перебування у зелених зонах може зменшувати поширеність психічних розладів, зокрема тривожності, депресії та порушень сну, які є чинниками ризику виникнення синдрому сухого ока. Крім того, є дані, що знаходження у зелених зонах позитивно впливає на здоров’я очей, зокрема знижує поширеність міопії та частоту випадків алергічного кон’юнктивіту», - пояснили дослідники.

З огляду на всі попередні дослідження, вони прагнули з’ясувати, чи існує зв’язок між зеленими зонами та синдромом сухого ока.

Методи дослідження синдрому сухого ока

Обговорюване дослідження складалося з двох частин: випадок-контроль і поперечне дослідження.

У першій частині було включено 450 пацієнтів із синдромом сухого ока та 900 осіб контрольної групи, відібраних із бази даних електронних медичних записів. Отримані дані використовувалися для вивчення зв’язку між перебуванням у зелених зонах і виникненням синдрому сухого ока.

Поперечна частина дослідження включала 140 пацієнтів із цукровим діабетом, відібраних із реєстру населення у місті Гуанчжоу. Дані було проаналізовано з метою виявлення зв’язку між перебуванням у зелених зонах і кількісними показниками сльозового меніска.

Що показав аналіз даних?

У першій частині дослідження було включено загалом 1 350 пацієнтів та учасників контрольної групи, серед яких 59,33 % становили жінки. Середній вік учасників складав 31,07 ± 4,58 року.

Дослідники повідомили, що триваліший 10-річний вплив зелених зон був перевірено пов’язаний зі зниженням імовірності розвитку синдрому сухого ока (відношення шансів = 0,96; 95 % довірчий інтервал [ДІ], 0,94, 0,97; P < 0,001) після поправки на вік, стать, кількість опадів, температуру, тверді частки та інші чинники.

Друга частина включала 140 пацієнтів із цукровим діабетом, з яких 53,57 % були жінками. Середній вік учасників становив 64,48 ± 8,19 року. У цій групі дослідники виявили, що «триваліший 10-річний вплив зелених зон був пов’язаний із більшим об’ємом сльозового меніска (β = 0,07; 95 % ДІ, 0,02, 0,11; P = 0,007)», також після поправки на ті самі чинники, що і в першій частині.

Коментар

Пояснюючи результати, автори наголосили на їхньому важливому значенні для громадського здоров’я: «Потенційний захисний ефект впливу зелених зон на розвиток синдрому сухого ока заслуговує на увагу. Різниця у доступі до зелених насаджень між міськими жителями у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, є разючою: останні мають доступ лише до третини зелених зон, доступних першим. Це дослідження підкреслює потребу вдосконалення міського планування та управління, поліпшення просторової організації міст і сприяння рівномірному розподілу зелених насаджень. Крім того, майбутні дослідження таких станів, як синдром сухого ока, мають враховувати потенційний вплив перебування у зелених зонах».

Вони додали: «Наше дослідження виявило зворотний зв’язок між перебуванням у зелених зонах і синдромом сухого ока. Рішення у сфері міського планування мають ретельно враховувати дизайн і функціональність зелених насаджень, щоб забезпечити ефективні заходи профілактики синдрому сухого ока».

Коментарі

Завантаження...