Адалімумаб перевершує стандартну терапію у дослідженні увеїту
Інші публікації цього автора
Бхаттачарія Шрабасті (редагування)
Інші публікації цього автора

Адалімумаб перевершує стандартну терапію у дослідженні увеїту
Пацієнти з неінфекційним проміжним, заднім або панувеїтом, які потребують імуносупресивної терапії під час приймання преднізолону, мали більшу ймовірність зниження дози кортикостероїдів або припинення системної терапії при збереженні контролю над запаленням ока при лікуванні адалімумабом, ніж при лікуванні звичайними препаратами.
Методологія
- Дослідники провели дослідження у клініках увеїту в академічних медичних центрах і приватних практиках по всій території США й за кордоном, щоб порівняти адалімумаб зі звичайними імуносупресивними препаратами для лікування неінфекційного проміжного, заднього та панувеїту.
- У дослідженні взяли участь 227 учасників (середній вік 44 роки; 67% жінок) з активним або нещодавно активним неінфекційним проміжним, заднім або панувеїтом, що потребує імуносупресії, та випадковим чином розподілили їх на групи, що отримували адалімумаб (n = 114), або звичайні імуносупресивні препарати, такі як антиметаболіти та/або інгібітори кальциневрину (n = 113).
- Учасники отримували понад 7,5 мг/добу преднізону (або преднізолону) чи, якщо їхній увеїт нещодавно був активним, очікувалося збільшення дози до понад цієї.
- Первинним результатом було успішне скорочення приймання кортикостероїдів через 6 місяців, що визначалося як неактивний увеїт, при застосуванні преднізолону в дозі 7,5 мг/добу чи менше протягом двох послідовних візитів дослідження з інтервалом 28 або більше днів.
Висновки
- Через 6 місяців більша частка учасників, які отримували адалімумаб, досягла успішного припинення приймання кортикостероїдів, ніж ті, хто отримував звичайну імуносупресивну терапію (69% проти 54%; скориговане відношення шансів [aOR], 1,86; P= 0,029).
- Успішне скорочення приймання кортикостероїдів було досягнуто швидше у пацієнтів, які отримували адалімумаб, ніж у тих, хто отримував звичайну імуносупресивну терапію (P= 0,032).
- Успішне припинення приймання кортикостероїдів через 12 місяців було досягнуто у 55% учасників групи адалімумабу проти 40% учасників групи звичайної імуносупресії (aOR 1,85; P = 0,028).
- Частота хірургічного видалення катаракти була значно нижчою у групі адалімумабу, ніж у групі звичайної імуносупресії (P= 0,009); обидві групи зберігали найкраще скориговану гостроту зору, але учасники, яким призначали звичайні імуносупресивні препарати, мали вищий рівень втрати трьох або більше ліній гостроти зору.
На практиці
«Ефект адалімумабу був швидшим для успішного збереження кортикостероїдів через 6 місяців, і більша частина успішно припинила приймання кортикостероїдів через 12 місяців», – повідомили дослідники.
Джерело
Це дослідження було проведене під керівництвом Дугласа А. Джабса, доктора медичних наук, магістра ділового адміністрування зі Школи громадського здоров’я Блумберга Університету Джонса Гопкінса у Балтиморі. Воно було опубліковано онлайн 11 жовтня 2025 року в журналі Ophthalmology.



Коментарі
Завантаження...