Глобальний систематичний огляд висвітлює досягнення в місцевому фармакологічному лікуванні синдрому сухого ока

Глобальний систематичний огляд висвітлює досягнення в місцевому фармакологічному лікуванні синдрому сухого ока

Джерело: https://eyewire.news/news/systematic-review-highlights-advances-in-topical-pharmacologic-treatments-for-dry-eye-disease

Новий систематичний огляд, опублікований у журналі The Ocular Surface, пропонує сучасну, засновану на доказах оцінку місцевих фармакологічних варіантів лікування синдрому сухого ока (ССО) з метою допомогти офтальмологам краще орієнтуватися у процесі ухвалення терапевтичних рішень при цьому складному, багатофакторному стані [1].

У рецензованій статті синтезовано рандомізовані контрольовані дослідження (РКД) та проспективні обсерваційні дослідження, що оцінюють місцеві антибіотики, імуномодулятори, нейростимулятори, антиевапораційні засоби та інші нові методи лікування. Загалом було визначено 107 публікацій, що охоплюють місцеві рецептурні препарати (протизапальні засоби циклоспорин і ліфітеграст; стимулятори секреції муцину диквафосол та ребаміпід; інгібітор випаровування сліз перфторгексилоктан; назальний спрей, стимулятор сльозовиділення вареніклін), інші комерційно доступні продукти та нові засоби, що знаходяться у розробці. Її метою було визначити, які місцеві фармакологічні препарати демонструють стабільну ефективність і переносність, а також де зберігаються прогалини у доказах.

Ключові висновки: де докази найвагоміші

1. Протизапальні / імуномодулювальні засоби

Як і очікувалося, значна частина доступних високоякісних доказів стосується імуномодулювальних крапель, особливо препаратів циклоспорину А (CsA) та ліфітеграсту.

• Численні рандомізовані контрольовані дослідження демонструють, що різні препарати циклоспорину A (наприклад, 0,05% емульсія, катіонні емульсії, міцелярні препарати) значно покращують показники забарвлення рогівки, зменшують запалення кон’юнктиви та збільшують вироблення сліз порівняно з розчинником або контролем.
• Ліфітеграст 5% (антагоніст LFA-1) також демонструє статистично значущі переваги порівняно з плацебо у покращенні як ознак (наприклад, забарвлення), так і симптомів при помірному й тяжкому ССО.
• Важливо, що в жодному з розглянутих досліджень не повідомлялося про серйозні побічні ефекти з боку очей, пов’язані з цими агентами; більшість зареєстрованих побічних ефектів були легкими чи помірними (наприклад, тимчасове печіння, подразнення очей), а показники припинення лікування були відносно низькими.

Ці висновки підтверджують, що протизапальна місцева терапія залишається основоположною у лікуванні помірного й тяжкого ступеня ССО, особливо коли простого змащування виявляється недостатньо.

2. Нові та інноваційні засоби

Хоча їх і менше, в огляді також висвітлено новіші місцеві підходи, спрямовані на стабілізацію слізної плівки, стимуляцію муцину та запобігання випаровуванню.

• Засоби, що знижують стійкість до випаровування (наприклад, напівфторовані алкани, такі як перфторгексилоктан), з’являються як допоміжні засоби. Хоча доказів недостатньо, дослідження показують, що такі засоби можуть зменшувати випаровування сліз і підтримувати покращення забарвлення рогівки та показників симптомів при тривалому використанні.
• Місцеві препарати з омега-3 жирними кислотами також показують багатонадійливі попередні результати: невеликі дослідження на людях і тваринах вказують на можливе покращення забарвлення поверхні ока та часу розриву слізної рідини порівняно з контрольною групою, хоча докази щодо полегшення симптомів і збільшення вироблення сліз залишаються суперечливими.
• В огляді зазначається, що інші механістичні підходи, такі як нейростимулятори чи секретики, на сьогодні мають меншу підтримку клінічних випробувань.

Довідка

1. Tong L, Liu Z, Şahin A, Gümüş K та ін. Місцеві фармакологічне лікування синдрому сухого ока: систематичний огляд. Поверхня ока. 30 липня 2025 р. doi:10.1016/j.jtos.2025.07.010

Коментарі

Завантаження...