У людей із сухою формою макулярної дегенерації (ВМД) хірургічне видалення катаракти несе невеликий ризик переходу у вологу форму

Автори: Кірєєв Володимир Вікторович (адаптований переклад) – лікар вищої категорії, кандидат медичних наук, викладач кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, фахівець медичного центру «АЙЛАЗ», досвід роботи – понад 25 років
Інші публікації цього автора
Кіркнер Річард Марк – медичний журналіст із Філадельфії (США)
Інші публікації цього автора
27.10.2026 11:00

У людей із сухою формою макулярної дегенерації (ВМД) хірургічне видалення катаракти несе невеликий ризик переходу у вологу форму

У людей із сухою формою макулярної дегенерації (ВМД) хірургічне видалення катаракти несе невеликий ризик переходу у вологу форму

Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/people-dry-amd-cataract-surgery-carries-small-risk-2025a1000tbz

Докази, що оцінюють вплив операції з видалення катаракти на ймовірність переходу людей із сухою віковою макулярною дегенерацією (ВМД) у важчу вологу форму захворювання, були неоднорідними протягом останніх двох десятиліть. Але те, що дослідники називають найбільшим на сьогодні дослідженням у цій вибірці, показує, що процедура несе невеликий, але не незначний ризик переходу.

Хелія Ашурізаде, доктор медицини
Хелія Ашурізаде, доктор медицини

«Ми виявили, що для пацієнтів із сухою віковою макулярною дегенерацією перенесення операції з видалення катаракти було пов’язане з невеликим, але статистично значущим збільшенням – приблизно на 22% – ризику переходу від сухої до неоваскулярної вікової дегенерації макули під час подальшого спостереження», – сказала Хелія Ашурізаде, доктор медичних наук, науковий співробітник програми метаболоміки сітківки у Гарвардському офтальмологічному коледжі Mass Eye and Ear у Бостоні.

«Ефект спостерігався як при ранній, так і при середній сухій формі ВМД, але був менш вираженим при середній формі ВМД», – додала вона.

Ашурізаде представила результати на щорічних зборах Американської академії офтальмології (AAO) у 2025 році. Ретроспективне когортне дослідження включало 80 086 очей з ранньою та середньою стадією вікової дегенеративної хвороби (ВМД), внесених до реєстру Intelligent Research in Sight (IRIS) – національної добровільної бази даних, що підтримується академією, з 2016 по 2022 рік. Половина очей перенесла операцію з видалення катаракти; інша половина слугувала контрольною групою.

Проблеми з попередніми дослідженнями

У своїй презентації Ашурізаде розглянула 13 попередніх досліджень різного масштабу, проведених з 2007 року, що повідомляли про різні результати. Розмір вибірки цих досліджень коливався від 45 до 6000 пацієнтів.

«Деякі з ранніх великих популяційних досліджень, таких як дослідження Beaver Dam Eye і дослідження Blue Mountains, повідомляли про підвищений ризик пізньої вікової макулярної дегенерації (ВМД) після операції з видалення катаракти», – відзначила вона. З іншого боку, за її словами, менші перехресні аналізи та навіть деякі більші, новіші когортні дослідження, такі як дослідження AREDS, не виявили значного зв’язку.

Ашурізаде звернула увагу на те, що жодне з попередніх досліджень не використовувало базу даних такого масштабу, як реєстр IRIS.

«Попередні дослідження мали різні дизайни, невеликі вибірки та різний період спостереження – від місяців до десятиліть – що, ймовірно, призвело до суперечливих результатів між усіма дослідженнями», – сказала вона. – «Наша оцінка свідчить про незначне збільшення ризику, що допомагає узгодити ці різнорідні висновки, показуючи, що будь-який ефект, якщо він присутній, ймовірно, невеликий».

Ашурізаде додала, що, тим не менш, хірургія катаракти все ще є ефективним методом лікування людей з неексудативною віковою дегенерацією (ВМД). «Консультуйте пацієнтів щодо цього незначного ризику, забезпечте ретельний післяопераційний моніторинг і підтримуйте низький поріг для візуалізації та направлення, якщо виникають симптоми чи ознаки неоваскулярної ВМД», – відзначила вона.

За її словами, сильними сторонами останніх досліджень, окрім розміру вибірки, є статистичне моделювання, що враховувало коригування демографічних і хворобливих чинників.

Однак, за словами Ашурізаде, слід визнати й обмеження, пов’язані з будь-яким обсерваційним дослідженням, яке базується на реєстрі. До них належать упередженість, що очі, які перенесли операцію з видалення катаракти, можуть бути ретельніше обстежені, ніж інші очі, а також залежність від людей, які вводять дані до реєстру та можуть бути схильні до помилок. «Ці обмеження пом’якшують причинно-наслідкову інтерпретацію, але узгодженість і масштабність результатів все ще дають важливе клінічне розуміння», – сказала вона.

 

Нік Мамаліс, доктор медицини
Нік Мамаліс
, доктор медицини

За словами Ніка Мамаліса, доктора медицини, директора очної патології у Центрі ока імені Джона А. Морана при Університеті Юти у Солт-Лейк-Сіті, результати дослідження дають офтальмологам більше впевненості щодо ризиків, які хірургічне втручання у катаракту створює для їхніх пацієнтів з неексудативною віковою дегенерацією (ВМД).

«Це велике питання для нас і наших пацієнтів», – сказав він. – «Принаймні ми можемо поговорити про це і сказати: так, ризик існує, але він дуже невеликий, і я думаю, що це заспокоїть наших пацієнтів».

Попри обмеження, пов’язані з використанням великого реєстру, Мамаліс додав: «Це було добре проведене дослідження, враховуючи застереження. Воно справді дає нам цінну інформацію з теми, що дуже цікавить хірургів і пацієнтів».

Коментарі

Завантаження...

 
 
Офтальмологічні події
 
Facebook