У людей із сухою формою макулярної дегенерації (ВМД) хірургічне видалення катаракти несе невеликий ризик переходу у вологу форму
Інші публікації цього автора
Кіркнер Річард Марк – медичний журналіст із Філадельфії (США)
Інші публікації цього автора

У людей із сухою формою макулярної дегенерації (ВМД) хірургічне видалення катаракти несе невеликий ризик переходу у вологу форму
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/people-dry-amd-cataract-surgery-carries-small-risk-2025a1000tbz
Докази, що оцінюють вплив операції з видалення катаракти на ймовірність переходу людей із сухою віковою макулярною дегенерацією (ВМД) у важчу вологу форму захворювання, були неоднорідними протягом останніх двох десятиліть. Але те, що дослідники називають найбільшим на сьогодні дослідженням у цій вибірці, показує, що процедура несе невеликий, але не незначний ризик переходу.

Хелія Ашурізаде, доктор медицини
«Ми виявили, що для пацієнтів із сухою віковою макулярною дегенерацією перенесення операції з видалення катаракти було пов’язане з невеликим, але статистично значущим збільшенням – приблизно на 22% – ризику переходу від сухої до неоваскулярної вікової дегенерації макули під час подальшого спостереження», – сказала Хелія Ашурізаде, доктор медичних наук, науковий співробітник програми метаболоміки сітківки у Гарвардському офтальмологічному коледжі Mass Eye and Ear у Бостоні.
«Ефект спостерігався як при ранній, так і при середній сухій формі ВМД, але був менш вираженим при середній формі ВМД», – додала вона.
Ашурізаде представила результати на щорічних зборах Американської академії офтальмології (AAO) у 2025 році. Ретроспективне когортне дослідження включало 80 086 очей з ранньою та середньою стадією вікової дегенеративної хвороби (ВМД), внесених до реєстру Intelligent Research in Sight (IRIS) – національної добровільної бази даних, що підтримується академією, з 2016 по 2022 рік. Половина очей перенесла операцію з видалення катаракти; інша половина слугувала контрольною групою.
Проблеми з попередніми дослідженнями
У своїй презентації Ашурізаде розглянула 13 попередніх досліджень різного масштабу, проведених з 2007 року, що повідомляли про різні результати. Розмір вибірки цих досліджень коливався від 45 до 6000 пацієнтів.
«Деякі з ранніх великих популяційних досліджень, таких як дослідження Beaver Dam Eye і дослідження Blue Mountains, повідомляли про підвищений ризик пізньої вікової макулярної дегенерації (ВМД) після операції з видалення катаракти», – відзначила вона. З іншого боку, за її словами, менші перехресні аналізи та навіть деякі більші, новіші когортні дослідження, такі як дослідження AREDS, не виявили значного зв’язку.
Ашурізаде звернула увагу на те, що жодне з попередніх досліджень не використовувало базу даних такого масштабу, як реєстр IRIS.
«Попередні дослідження мали різні дизайни, невеликі вибірки та різний період спостереження – від місяців до десятиліть – що, ймовірно, призвело до суперечливих результатів між усіма дослідженнями», – сказала вона. – «Наша оцінка свідчить про незначне збільшення ризику, що допомагає узгодити ці різнорідні висновки, показуючи, що будь-який ефект, якщо він присутній, ймовірно, невеликий».
Ашурізаде додала, що, тим не менш, хірургія катаракти все ще є ефективним методом лікування людей з неексудативною віковою дегенерацією (ВМД). «Консультуйте пацієнтів щодо цього незначного ризику, забезпечте ретельний післяопераційний моніторинг і підтримуйте низький поріг для візуалізації та направлення, якщо виникають симптоми чи ознаки неоваскулярної ВМД», – відзначила вона.
За її словами, сильними сторонами останніх досліджень, окрім розміру вибірки, є статистичне моделювання, що враховувало коригування демографічних і хворобливих чинників.
Однак, за словами Ашурізаде, слід визнати й обмеження, пов’язані з будь-яким обсерваційним дослідженням, яке базується на реєстрі. До них належать упередженість, що очі, які перенесли операцію з видалення катаракти, можуть бути ретельніше обстежені, ніж інші очі, а також залежність від людей, які вводять дані до реєстру та можуть бути схильні до помилок. «Ці обмеження пом’якшують причинно-наслідкову інтерпретацію, але узгодженість і масштабність результатів все ще дають важливе клінічне розуміння», – сказала вона.

Нік Мамаліс, доктор медицини
За словами Ніка Мамаліса, доктора медицини, директора очної патології у Центрі ока імені Джона А. Морана при Університеті Юти у Солт-Лейк-Сіті, результати дослідження дають офтальмологам більше впевненості щодо ризиків, які хірургічне втручання у катаракту створює для їхніх пацієнтів з неексудативною віковою дегенерацією (ВМД).
«Це велике питання для нас і наших пацієнтів», – сказав він. – «Принаймні ми можемо поговорити про це і сказати: так, ризик існує, але він дуже невеликий, і я думаю, що це заспокоїть наших пацієнтів».
Попри обмеження, пов’язані з використанням великого реєстру, Мамаліс додав: «Це було добре проведене дослідження, враховуючи застереження. Воно справді дає нам цінну інформацію з теми, що дуже цікавить хірургів і пацієнтів».



Коментарі
Завантаження...